мет

МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯ розм., ХВИ́ЛЬКА розм., МОМЕ́НТ, МЕНТ розм., МЕТ діал. Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина — і табун мов буря понесла (М. Рильський); Хай то була лише хвиля щастя, але ж вона була, і її ніхто вже не зітре з пам'яті! (М. Чабанівський); Іскров хвильку помовчав (О. Бойченко); Вона на момент розігнулась у струнку різьблену постать і знову нахилилась. Збирала гриби (О. Досвітній); Ще один мент — і свиня стягнула б дитину з лави (С. Васильченко); — Пора, — каже старший брат і встає. В один мет усі вони були на ході (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. мет — мет іменник чоловічого роду момент діал.  Орфографічний словник української мови
2. мет — -у, ч., діал. Момент (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мет — МЕТ, у, ч., діал. Момент (у 1 знач.). Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок). ◇ (1) В один мет (д) див. миг².  Словник української мови у 20 томах
4. мет — в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент..  Фразеологічний словник української мови
5. мет — МЕТ, у, ч., діал. Момент (у 1 знач.). Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Вовчок, І, 1955, 350).  Словник української мови в 11 томах
6. мет — Мет, -ту м. = мент. В один мет. Ном. № 7741.  Словник української мови Грінченка