мигтіння

Миготіння и мигті́ння, -ня

с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.

---------------

Мигті́ння, -ня

см. миготіння.

Значення в інших словниках

1. мигтіння — мигті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мигтіння — і миготіння, -я, с., розм. 1》 Докучливе мигтіння, сумбурний рух кого-, чого-небудь перед очима. 2》 Суєта, плутанина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мигтіння — МИГТІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мигті́ти. Потік усміхається їй мигтінням в'юнкої течії та білосніжною кучугурою шумовиння, що росте і росте у вирі під водоспадом (О. Гончар); Світ в мигтінні зір на виднокрузі Лежав без краю, меж, без берегів... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. мигтіння — МИГТІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мигті́ти. Потік усміхається їй мигтінням в’юнкої течії та білосніжною кучугурою шумовиння, що росте і росте у вирі під водоспадом (Гончар, Новели, 1954, 179); Світ в мигтінні зір на виднокрузі Лежав без краю, меж...  Словник української мови в 11 томах