мисюрка

Мисю́рка, -ки

ж. Шлемъ, желѣзная шапка съ кольчатою сѣткою, которая накладывалась на лицо, шею и плечи. К. ЧР. 425. Усі в панцерах і мисюрках, з шаблями й келепами. К. ЧР. 335.

Значення в інших словниках

1. мисюрка — -и, ж., іст. Шолом із кільчастою сіткою, що накладалася на обличчя, шию і плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови