митусь

Ми́тусь, митусе́м

нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.

Значення в інших словниках

1. митусь — див. митусем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. митусь — Лежати головами в різні сторони  Словник застарілих та маловживаних слів
3. митусь — Ми́тусь, митусе́м, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)