Словник української мови Грінченка

миґлювати

Миґлювати, -люю, -єш

гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи). Шух. І. 180.

Словник української мови Грінченка