многомовний

Многомо́вний, -а, -е

Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям. МВ. (О. 1861. І. 71).

Значення в інших словниках

1. многомовний — -а, -е, рідко. Те саме, що багатомовний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. многомовний — МНОГОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатомо́вний 1.  Словник української мови у 20 томах
3. многомовний — МНОГОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатомо́вний 1. В ногу йде сім’я народів многомовна — росіянин, українець і вірмен (Тич., І, 1957, 275); Ці дні принесуть нам ще одну велику радість — радість єднання з нашими товаришами по мистецтву...  Словник української мови в 11 томах