могильник —
див. кладовище
Словник синонімів Вусика
могильник —
-а, ч. 1》 Той, хто копає могили (у 1 знач.). 2》 перен. Той, хто несе загибель кому-, чому-небудь, знищує когось, щось. 3》 Стародавнє кладовище. 4》 Жук, що живиться падлом і відкладає яйця на трупи дрібних звірків і птахів. 5》 Птах родини яструбиних, який знищує шкідливих гризунів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
могильник —
МОГИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто копає могили (у 1 знач.). Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (М. Руденко). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
могильник —
Місце поховання померлих, яке перестало виконувати свою функцію; існують м., що налічують від кільканадцяти до кількасот і навіть понад 1000 могил.
Універсальний словник-енциклопедія
могильник —
ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував (Кіндрат): "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О.
Словник синонімів української мови
могильник —
МОГИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто копає могили (у 1 знач.). Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (Руд., Остання шабля, 1959, 77). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах