молоденький —
молоде́нький прикметник
Орфографічний словник української мови
молоденький —
див. молодий
Словник синонімів Вусика
молоденький —
[молоден'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
молоденький —
-а, -е. 1》 Пестл. до молодий 1-4). 2》 у знач. ім. молоденькі, -ких, мн. (одн. молоденький, -кого, ч.; молоденька, -кої, ж.). Ті, хто має небагато років.
Великий тлумачний словник сучасної мови
молоденький —
МОЛОДЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до молоди́й 1–4. Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (І. Нечуй-Левицький); Дзвенить молоденький голосок, і в ньому журба переплітається з прихованою радістю (М.
Словник української мови у 20 томах
молоденький —
обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
молоденький —
МОЛОДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до молоди́й 1 — 4. Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (Н.-Лев., II, 1956, 320); Дзвенить молоденький голосок, і в ньому журба переплітається з прихованою радістю (Стельмах, І, 1962, 274)...
Словник української мови в 11 томах