моркотіти
Моркотіти, -кочу, -ти́ш
гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.
Словник української мови ГрінченкаМоркотіти, -кочу, -ти́ш
гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.
Словник української мови Грінченка