Словник української мови Грінченка

морокуватий

Морокува́тий, -а, -е

Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. морокуватий — -а, -е, діал. Морочливий, клопітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови