моругий

Мору́гий, -а, -е

Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192.

Значення в інших словниках

1. моругий — див. сірий  Словник синонімів Вусика
2. моругий — -а, -е, діал. Рудий чи темно-сірий із темними смугами. Моругий віл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моругий — МОРУ́ГИЙ, а, е. Те саме, що му́рий 1. – Гей, соб, сивий, соб, моругий! соб! – підбадьорив він воликів, налягаючи щиро на плуга (М. Коцюбинський); – Тпру, сірий! Тпру, моругий! Бодай ти сказився! – кричав Кайдаш і сам летів з гори з усієї сили, незгірше волів (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах