морґуля —
МОРҐУ́ЛЯ, і, ж., діал. Ґуля. – Чи велика, мамо, морґуля на голові? – спитав насмішкувато Лаврін (І. Нечуй-Левицький); [Химка:] Чи не знаєте, що зробити дитині: отут за вухом отака зробилася морґуля? (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах