Словник української мови Грінченка

мостонько

Міст, мо́сту

м.

1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875.

2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.

Словник української мови Грінченка