мудрість —
[мудр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
мудрість —
-рості, ж. 1》 Властивість і якість за знач. мудрий 1-3). 2》 Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. 3》 Що-небудь складне, трудне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мудрість —
МУ́ДРІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість і якість за знач. му́дрий 1–3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (з мемуарної літ.
Словник української мови у 20 томах
мудрість —
МУДРІСТЬ — позатеоретична форма філософського відношення до дійсності, яка не вичерпується пізнанням істини, а потребує "життя в істині". М. визначається як досвідченість, що характеризується етичною духовністю, причетністю до вищих життєвих цінностей.
Філософський енциклопедичний словник
мудрість —
ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ (МУ́ДРОЩІ) (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення).
Словник синонімів української мови
мудрість —
МУ́ДРІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість і якість за знач. му́дрий 1 — 3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Крон.
Словник української мови в 11 томах