музиченька

Музика, -ки

1) ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. Кв. І. 12.

2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. Шевч. 305.

3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Волын. г. ум. музиченька. Наймай музиченьки. Чуб. V. 304.

Значення в інших словниках

1. музиченька — музи́ченька іменник жіночого роду від: му́зика  Орфографічний словник української мови
2. музиченька — -и, ж. Пестл. до музика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. музиченька — МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика. Нехай гляне Редька в дірку, Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
4. музиченька — МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика. Нехай гляне Редька в дірку. Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Гл., Вибр., 1951, 242).  Словник української мови в 11 томах