музиченька
Музика, -ки
1) ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. Кв. І. 12.
2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. Шевч. 305.
3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Волын. г. ум. музиченька. Наймай музиченьки. Чуб. V. 304.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музиченька — музи́ченька іменник жіночого роду від: му́зика Орфографічний словник української мови
- музиченька — -и, ж. Пестл. до музика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- музиченька — МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика. Нехай гляне Редька в дірку, Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
- музиченька — МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика. Нехай гляне Редька в дірку. Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Гл., Вибр., 1951, 242). Словник української мови в 11 томах