1. Словник української мови в 11 томах

музиченька

МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика.

Нехай гляне Редька в дірку. Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Гл., Вибр., 1951, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. музиченька — музи́ченька іменник жіночого роду від: му́зика Орфографічний словник української мови
  2. музиченька — -и, ж. Пестл. до музика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. музиченька — МУЗИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до му́зика. Нехай гляне Редька в дірку, Переверне долю гірку Догори хвостом, І музиченьку почує, Потанцює, пожартує з товстим Будяком (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  4. музиченька — Музика, -ки 1) ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. Кв. І. 12. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. Шевч. 305. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Волын. г. ум. музиченька. Наймай музиченьки. Чуб. V. 304. Словник української мови Грінченка