мусування —
мусува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
мусування —
-я, с., спец. Дія за знач. мусувати I, мусувати II, мусуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мусування —
МУСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мусува́ти¹. Сьогодні в нашому інформаційному просторі є певний феномен, пов'язаний з постійним мусуванням слова “заможність” і його різних похідних. Наприклад, “заможна країна – заможна людина” (з газ.
Словник української мови у 20 томах