1. Словник української мови Грінченка

мусування

Мусува́ння, -ня

с.

1) Измышленіе, придумываніе.

2) Броженіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мусування — мусува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мусування — -я, с., спец. Дія за знач. мусувати I, мусувати II, мусуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мусування — МУСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мусува́ти¹. Сьогодні в нашому інформаційному просторі є певний феномен, пов'язаний з постійним мусуванням слова “заможність” і його різних похідних. Наприклад, “заможна країна – заможна людина” (з газ. Словник української мови у 20 томах