1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мусування

мусува́ння

-я, с., спец.

Дія за знач. мусувати I, мусувати II, мусуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мусування — мусува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мусування — МУСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мусува́ти¹. Сьогодні в нашому інформаційному просторі є певний феномен, пов'язаний з постійним мусуванням слова “заможність” і його різних похідних. Наприклад, “заможна країна – заможна людина” (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. мусування — Мусува́ння, -ня с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе. Словник української мови Грінченка