мусування

мусува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мусування — -я, с., спец. Дія за знач. мусувати I, мусувати II, мусуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мусування — МУСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мусува́ти¹. Сьогодні в нашому інформаційному просторі є певний феномен, пов'язаний з постійним мусуванням слова “заможність” і його різних похідних. Наприклад, “заможна країна – заможна людина” (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. мусування — Мусува́ння, -ня с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе. Словник української мови Грінченка