мусування

МУСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. мусува́ти¹.

Сьогодні в нашому інформаційному просторі є певний феномен, пов'язаний з постійним мусуванням слова “заможність” і його різних похідних. Наприклад, “заможна країна – заможна людина” (з газ.);

Олег каже, що постійне мусування теми боротьби з піратством, без поділу на винних і невинних, вже змусило власників компанії підготувати .. плацдарм для переїзду .. українських виробничих потужностей (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мусування — мусува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мусування — -я, с., спец. Дія за знач. мусувати I, мусувати II, мусуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мусування — Мусува́ння, -ня с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе. Словник української мови Грінченка