мусування
МУСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. мусува́ти¹.
Сьогодні в нашому інформаційному просторі є певний феномен, пов'язаний з постійним мусуванням слова “заможність” і його різних похідних. Наприклад, “заможна країна – заможна людина” (з газ.);
Олег каже, що постійне мусування теми боротьби з піратством, без поділу на винних і невинних, вже змусило власників компанії підготувати .. плацдарм для переїзду .. українських виробничих потужностей (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мусування — мусува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мусування — -я, с., спец. Дія за знач. мусувати I, мусувати II, мусуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мусування — Мусува́ння, -ня с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе. Словник української мови Грінченка