муштра

Муштра, -ри

ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.

Значення в інших словниках

1. муштра — му́штра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. муштра — (військова) муштрування, вишкіл; (служба) муштравина.  Словник синонімів Караванського
3. муштра — -и, ж. 1》 Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. || розм. Сукупність правил військового шикування. 2》 перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній дисципліні та занадто суворих правилах і вимогах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. муштра — Вишкіл, вправи  Словник чужослів Павло Штепа
5. муштра — МУ́ШТРА, и, ж. 1. Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування.  Словник української мови у 20 томах
6. муштра — Му́штра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. муштра — МУ́ШТРА, и, ж. 1. Військове навчання, що грунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. Зайде сонце — Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: "Отут з муштри виглядала.  Словник української мови в 11 томах