мущирь
Мущи́рь, -ря́
м.
1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134.
2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Словник української мови ГрінченкаМущи́рь, -ря́
м.
1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134.
2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Словник української мови Грінченка