Словник української мови Грінченка

містинка

Містина, -ни

ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. ум. містинка, місти́ночка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. містинка — місти́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. містинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до містина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. містинка — МІСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до місти́на. Іванко не звертав уваги ні на що, мчав до заповітної затишної містинки на крутому березі Дністра (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  4. містинка — МІСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до місти́на. Іванко не звертав уваги ні на що, мчав до заповітної затишної містинки на крутому березі Дністра (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 55).  Словник української мови в 11 томах