Значення в інших словниках
-
містянин —
містяни́н іменник чоловічого роду, істота житель міста * Але: два, три, чотири містяни́на рідко
Орфографічний словник української мови
-
містянин —
-а, ч., заст. Житель міста, городянин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
містянин —
МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
-
містянин —
ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста), МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О.
Словник синонімів української мови
-
містянин —
МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Янов., Мир, 1956, 145).
Словник української мови в 11 томах