Словник української мови Грінченка

містянин

Містяни́н, -на

м. Горожанинъ. Левч. 28.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. містянин — містяни́н іменник чоловічого роду, істота житель міста * Але: два, три, чотири містяни́на рідко  Орфографічний словник української мови
  2. містянин — -а, ч., заст. Житель міста, городянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. містянин — МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  4. містянин — ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста), МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О.  Словник синонімів української мови
  5. містянин — МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Янов., Мир, 1956, 145).  Словник української мови в 11 томах