містянин

Значення в інших словниках

1. містянин — містяни́н іменник чоловічого роду, істота житель міста * Але: два, три, чотири містяни́на рідко Орфографічний словник української мови
2. містянин — -а, ч., заст. Житель міста, городянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. містянин — МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
4. містянин — ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста), МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О. Словник синонімів української мови
5. містянин — МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Янов., Мир, 1956, 145). Словник української мови в 11 томах