1. Словник синонімів української мови

містянин

ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста), МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О. Довженко); Місто жило однією турботою: які ще кари принесе городянам наступний день? (В. Петльований); Міський зняв пенсне і.. протирав скельця (А. Головко); Вже збираються гуртами І міщани, і селяни, Неспокій великий в краю, Так і жди, що люд повстане (Леся Українка); Переяслівський майдан Шумів ще юрбами містян (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. містянин — містяни́н іменник чоловічого роду, істота житель міста * Але: два, три, чотири містяни́на рідко Орфографічний словник української мови
  2. містянин — -а, ч., заст. Житель міста, городянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. містянин — МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. містянин — МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Янов., Мир, 1956, 145). Словник української мови в 11 томах
  5. містянин — Містяни́н, -на м. Горожанинъ. Левч. 28. Словник української мови Грінченка