міх
I. Міх, мо́ху
м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
---------------
II. Міх, міха
м.
1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043.
2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Словник української мови Грінченка