набаламучувати
Набаламучувати, -чую, -єш
сов. в. набаламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Набалтывать, наболтать (о жидкости).
2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ.
3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Словник української мови ГрінченкаНабаламучувати, -чую, -єш
сов. в. набаламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Набалтывать, наболтать (о жидкости).
2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ.
3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Словник української мови Грінченка