Значення в інших словниках
-
набрати —
набра́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
набрати —
див. набирати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набрати —
НАБРА́ТИ див. набира́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
набрати —
набра́ти: ◊ набра́ти в шкіру́ → шкіра ◊ набра́ти львівського шліфу → шліф ◊ набра́ти як бідний в торбу → бідний
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
набрати —
Набрався Бог багачів, тай бідними розкидає. Жартують із бідного, як упаде. Набрав, як бик на роги. Набрав тільки, що й донести не годен. Набрав понад свої сили. Набрав, як дід у торбу. Іронічно, коли кого побють. Прошаки кладуть у торбу все що дістануть, без розбору.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
набрати —
набира́ти / набра́ти води́ в рот. Уперто мовчати; нічого не говорити. Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно .. він виведе тебе з останнього терпіння (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
набрати —
КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
набрати —
Набра́ти, див. набира́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
набрати —
НАБРА́ТИ див. набира́ти.
Словник української мови в 11 томах