набрати

набра́ти:

◊ набра́ти в шкіру́ → шкіра

◊ набра́ти львівського шліфу → шліф

◊ набра́ти як бідний в торбу → бідний

Значення в інших словниках

1. набрати — набра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набрати — див. набирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набрати — НАБРА́ТИ див. набира́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. набрати — Набрався Бог багачів, тай бідними розкидає. Жартують із бідного, як упаде. Набрав, як бик на роги. Набрав тільки, що й донести не годен. Набрав понад свої сили. Набрав, як дід у торбу. Іронічно, коли кого побють. Прошаки кладуть у торбу все що дістануть, без розбору.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. набрати — набира́ти / набра́ти води́ в рот. Уперто мовчати; нічого не говорити. Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно .. він виведе тебе з останнього терпіння (Ю.  Фразеологічний словник української мови
6. набрати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. набрати — Набра́ти, див. набира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. набрати — НАБРА́ТИ див. набира́ти.  Словник української мови в 11 томах
9. набрати — Набрати, -ся см. набірати, -ся.  Словник української мови Грінченка