Значення в інших словниках
-
набутний —
набутни́й прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
набутний —
-а, -е, розм. Якого можна нажити, набути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набутний —
НАБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який можна нажити, набути. Господарство – річ набутна (І. Франко); – Навряд чи це генетичне. Це скоріш набутне. Таке, що можна людині прищепити. А можна й відщепити... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
набутний —
НАЖИВНИ́Й (про предмет, майно, властивість, уміння, досвід і т. ін. — який можна нажити, набути), НАБУТНИ́Й розм., НАЖИТНИ́Й рідше. (Гайдар:) ..Ясно, знання діла, вміння воювати — справа наживна (О. Корнійчук); Адже господарство — річ набутна (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
набутний —
НАБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який можна нажити, набути. Господарство — річ набутна (Фр., VII, 1951, 304).
Словник української мови в 11 томах