навверле
Навверле
нар.
1) Наоборотъ.
2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Словник української мови ГрінченкаНавверле
нар.
1) Наоборотъ.
2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Словник української мови Грінченка