навдери

Навдери, навдеранці

нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.

Значення в інших словниках

1. навдери — див. навдеранці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. навдери — НАВДЕ́РИ див. навдьо́ри.  Словник української мови у 20 томах