навмана

Навмана, навмани, навманці, навманя

нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. Ном. № 1335. От, буде навмана стрибати. Рудч. Ск. І. 64. Навманя росказую. Шевч.

Значення в інших словниках

1. навмана — див. навмання  Словник синонімів Вусика