навпереваги

Навпереваги

нар. Кто кого перевѣситъ, колеблясь въ ту и другую сторону. гра́тися навпереваги. Кладуть доску срединою на какую-либо подставку такъ, чтобы концы ея оставались свободными и могли балансировать; на каждомъ концѣ садится по играющему, которые и приводять въ колебательное движеніе доску. Отсюда взятое, выраженіе это употребляется въ значеніи: бороться съ кѣмъ — чья возьметъ, чье преимущество будетъ. грався він з долею навпереваги. То попадалъ въ несчастье, то снова побѣждалъ препятствія.

Значення в інших словниках

1. навпереваги — навпере́ваги прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навпереваги — див. напереваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навпереваги — НАВПЕРЕ́ВАГИ див. напере́ваги.  Словник української мови у 20 томах
4. навпереваги — НАПЕРЕВА́ГИ (НАВПЕРЕВА́ГИ) (про гвинтівку, спис тощо — тримаючи перед собою, з нахилом уперед), НАПЕРЕВІ́С рідше. Довкола.. ходили солдати — одні з автоматами напереваги, інші з міношукачами (С. Голованівський); Він..  Словник синонімів української мови
5. навпереваги — Навпере́ваги, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. навпереваги — НАВПЕРЕВА́ГИ див. наперева́ги.  Словник української мови в 11 томах