навпереваги
НАПЕРЕВА́ГИ (НАВПЕРЕВА́ГИ) (про гвинтівку, спис тощо — тримаючи перед собою, з нахилом уперед), НАПЕРЕВІ́С рідше. Довкола.. ходили солдати — одні з автоматами напереваги, інші з міношукачами (С. Голованівський); Він.., тримаючи берданку навпереваги, сторожко пішов у глибінь притихлого лісу (М. Стельмах); Пролунала команда, і солдати, клацнувши гвинтівками, взяли наперевіс (І. Багмут).
Словник синонімів української мови