навперебій

НАПЕРЕБІ́Й (НАВПЕРЕБІ́Й) (перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим), НАВПЕРЕБИ́ВКИ розм., НАВПЕРЕ́ЙМИ розм. — А що, скажи, ти сам це написав? — Авжеж, що сам! — одразу загукали Наперебій мої товариші (Л. Первомайський); Діти веселою юрбою біжать назустріч, навперебій вітаються, запрошують у класи (О. Гончар); Не було меж дитячій радості. До брудної одежі тислися діти, обіймаючи батька, навперебивки розповідали йому про всі новини свого життя (А. Шиян); Коники один перед другим навперейми сюрчали... (Панас Мирний). — Пор. 2. навви́передки.

Значення в інших словниках

1. навперебій — навперебі́й прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навперебій — див. НАВПЕРЕЙМИ.  Словник синонімів Караванського
3. навперебій — див. наперебій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навперебій — Навипередки, див. наперебій  Словник чужослів Павло Штепа
5. навперебій — НАВПЕРЕБІ́Й див. наперебі́й.  Словник української мови у 20 томах
6. навперебій — НАВПЕРЕБІ́Й див. наперебі́й.  Словник української мови в 11 томах