навперегони
НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ), НАВПЕРЕГІ́Н розм., ВПЕРЕГІ́Н (УПЕРЕГІ́Н) розм., НАВЗА́ВОДИ розм., НАВПЕРЕ́ЙМИ розм. Ми падаємо, як стиглі яблука, на землю й біжимо наввипередки на глинища (П. Панч); — Як хочете, хазяїне, а бігати навперегони я не стану (А. Шиян); Мов ластівки, ми линемо Навперегін З вітрами (В. Бичко); Почувалося, що він романтично закоханий у швидку їзду, ладен мчати з вітрами навперейми (В. Минко).
НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перевершити один одного в чому-небудь), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ) розм., НАВЗА́ВОДИ розм. Захлинаючись від захоплення, вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки (О. Гончар); Ось і почали вони (багачі) потаємно наперегони шапкувати перед Іваном, частувати його (І. Франко); А вони давай навзаводи кричать: "Злодійка! злодійка!".. (І. Нечуй-Левицький). — Пор. наперебі́й.
Словник синонімів української мови