навпісля

Навпісля́

нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Левиц. І. 147. Навпісля дає вона молодому два хліби. О. 1862. IV. 27.

Значення в інших словниках

1. навпісля — навпі́сля прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. навпісля — присл., діал. Після, потім; згодом; зазвичай пізно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навпісля — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм.  Словник синонімів української мови
4. навпісля — Навпісля́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. навпісля — НАВПІ́СЛЯ, присл., діал. Після, потім. Навпісля почали проходити в Печери прочани з приїжджих панів (Н.-Лев., IV, 1956, 291).  Словник української мови в 11 томах