навпір

Навпір

нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.

Значення в інших словниках

1. навпір — присл., зах. Наперекір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. навпір — Навпі́р, присл. = наперекі́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)