1. Словник української мови Грінченка

навпір

Навпір

нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпір — присл., зах. Наперекір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навпір — Навпі́р, присл. = наперекі́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)