навід
Навід, -воду
м.
1) Указаніе, наущеніе.
2) дати навід. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Словник української мови ГрінченкаНавід, -воду
м.
1) Указаніе, наущеніе.
2) дати навід. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Словник української мови Грінченка