навіджати
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Словник української мови ГрінченкаНавіджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Словник української мови Грінченка