навіджати
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.