навінути Навіну́ти, -ну, -не́ш гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках навінути — наві́нути дієслово доконаного виду навіяти діал. Орфографічний словник української мови навінути — НАВІ́НУТИ, ну́, не́ш, док., діал. Навіяти. Що Бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Словник української мови у 20 томах