нагодитися

Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся

гл.

1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Мет. 123. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. н. п.

2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась. МВ. І. 25.

Значення в інших словниках

1. нагодитися — нагоди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагодитися — док., підвернутися <�під руку>, трапитися; (куди) наспіти, нахопитися, приспіти, надбігти, примандрувати, жм. налучитися; (де) знайтися, бути.  Словник синонімів Караванського
3. нагодитися — -джуся, -дишся, док. 1》 Прийти куди-небудь, появитися кудись, десь. 2》 розм. Випадково виникнути, з'явитися, трапитися. 3》 розм., рідко. Зібратися куди-небудь, наміритися на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нагодитися — НАГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь (перев. вчасно в потрібний момент). [Іван Степанович:] Цю ніч, не вам кажучи, трохи дуба не дав. Добре, що хоч Адам Іванович нагодився (М.  Словник української мови у 20 томах
5. нагодитися — НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. нагодитися — НАГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Прийти куди-небудь, появитися кудись, десь. Раз якось хазяїн нагодився ненароком в поле (Н.-Лев., III, 1956, 290); До цеху нагодився начальник депо Васильченко (Гур.  Словник української мови в 11 томах