наголос —
на́голос іменник чоловічого роду наго́лос прислівник голосно незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
наголос —
У стилістиці засіб підкреслення відтінків думки, намірів мовця, створення відповідних ефектів, може бути кількох різновидів: логічний, емоційний, афективний, інтенсивний, патетичний, риторичний, фразовий.
Словник стилістичних термінів
наголос —
[наголос] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
наголос —
I наг`олосприсл., діал. Голосно, гучно. || Уголос. II н`аголос-у, ч. 1》 Вирізнення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону. || Вирізнення голосом слова в реченні для підкреслення його логічного значення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наголос —
НАГО́ЛОС, присл., діал. Голосно, гучно. Далі ставали вони [паничі] сміливішими та реготались уже наголос, незважаючи на Гната (М. Коцюбинський); Небагато хибувало до того, щоб наголос був не розплакався [Петрик] (Марко Черемшина); // Уголос.
Словник української мови у 20 томах
наголос —
• наголос , акцент — виділення у мовленні певної одиниці з послідовності однорід. одиниць різними фонет. засобами. Розрізняють Н. словесний (виділення складу в слові), синтагм.
Українська літературна енциклопедія
наголос —
Виділення у мовленні складу в слові або слова у словосполученні за допомогою фонетичних засобів (інтонації чи тривалості звучання); в укр. мові динамічний, рухомий.
Універсальний словник-енциклопедія
наголос —
роби́ти на́голос на чому. Зосереджувати увагу на чому-небудь, виділяти щось як головне серед інших, другорядних ознак; надавати перевагу чомусь. Отже, навчання з шести років..
Фразеологічний словник української мови
наголос —
НА́ГОЛОС (виділення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону; знак, яким це виділення позначається на письмі), АКЦЕ́НТ лінгв. НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін.
Словник синонімів української мови
наголос —
НА́ГОЛОС, у, ч. 1. Виділення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону. Роль наголосу в фонетичній системі кожної мови, в усій звуковій організації її, винятково велика (Курс сучасної укр. літ.
Словник української мови в 11 томах