сов. в.нагорі́ти, -рю́, -ри́ш,гл. Нагорать, нагорѣть.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
нагоряти —
нагоря́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
нагоряти —
-яє і нагорати, -ає, недок., нагоріти, -рить, док. 1》 Давати нагар. 2》 безос. Витрачатися в якій-небудь кількості (про електроенергію, пальне). 3》 безос., перех., розм. Перепадати за що-небудь (про покарання, догану і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагоряти —
НАГОРЯ́ТИ, я́є, НАГОРА́ТИ, а́є, недок., НАГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Давати нагар. Свічка почала нагорати, меркнути (Панас Мирний); Світло свічки тремтить, ґніт нагоряє, і це яскраве світло – як спалах тужної пам'яті (Т. Масенко); Маленька лойова свічка ..
Словник української мови у 20 томах
нагоряти —
НАГОРЯ́ТИ, я́є і НАГОРА́ТИ, а́є, недок., НАГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Давати нагар. Свічка почала нагорати, меркнути (Мирний, І, 1954, 211); Каганець почав нагоряти, гаснути, і мати відщипнула пальцями кінчик гнотика (Гур.
Словник української мови в 11 томах